- карбоновий
- -а, -е.Прикм. до карбон.••
Карбо́новий пері́од — те саме, що карбо́н1.
Карбо́нові кисло́ти — органічні сполуки, які містять карбоксильну групу (COOH-).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
карбоновий
Смотреть что такое "карбоновий" в других словарях:
карбоновий — прикметник … Орфографічний словник української мови
карбоновий — карбоновый carbonіс karbonisch, Karbon той, що стосується вуглецю – карбону … Гірничий енциклопедичний словник
аміл — у, ч. Пентил радикал з одним неспареним електроном, який містить прямий карбоновий ланцюжок із п яти атомів Карбону, що сполучені з одинадцятьма гідрогеновими атомами … Український тлумачний словник
гексил — у, ч. Вуглеводневий радикал з одним неспареним електроном, прямий карбоновий ланцюжок якого містить 6 атомів Карбону … Український тлумачний словник
гептен — у, ч. Ненасичений вуглеводень, карбоновий ланцюжок якого із семи атомів і одним подвійним зв язком сполучений з 14 ма атомами Гідрогену … Український тлумачний словник
ізобутан — у, ч. Ізомер бутану, що містить розгалужений чотириатомний карбоновий ланцюжок, сполучений з 10 ма атомами Гідрогену … Український тлумачний словник
ізооктиловий — а, е. Стос. до одного з ізооктил радикалів, що мають розгалужений карбоновий ланцюжок. Ізооктилові спирти … Український тлумачний словник
метаположення — я, с. Взаємне розташування двох різних замінників у ароматичному персні сполуки через один карбоновий атом … Український тлумачний словник
одновуглан — у, ч., хім. Карбоновий гідран – насичений вуглеводень, молекула якого містить один атом Карбону (вуглецю) … Український тлумачний словник
